Кому вигідні інформаційні наративи про те, що країни ЄС нібито планують провести депортацію українських біженців призовного віку? Та чи можлива мобілізація українців за кордоном українськими дипломатичними установами?
Мобілізація за кордоном: чи варто українцям боятись повісток у консульствах
Інформація про те, що українські дипломатичні установи нібито можуть проводити мобілізаційні заходи, а тим більше депортувати чоловіків призовного віку до України, є кремлівською дезінформацією.
Дипломатичні представництва не можуть депортувати українців для мобілізації до лав ЗСУ, – зазначають в урядовому Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Українські дипломатичні установи за кордоном дійсно тісно співпрацюють та постійно інформують Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки в Україні (колишні військкомати) про місця проживання українців призовного віку за кордоном.
А новий порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, який набув чинності у 2023 році, насправді зобов’язує українські дипустанови в іноземних державах:
- вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку;
- інформувати громадян, які перебувають на тимчасовому консульському обліку та досягли призовного віку і не мають відстрочки або не звільнені від призову на строкову військову службу, про початок чергового призову громадян України на строкову військову службу;
- повідомляти у семиденний строк з дня взяття на консульський облік або зняття з нього про призовників, військовозобов’язаних та резервістів відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем перебування їх на військовому обліку;
- сприяти поверненню військовозобов’язаних та резервістів в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час (в особливий період)
Проте в Україні відсутні правові підстави, які уповноважують українські дипломатичні установи за кордоном на примусові заходи (у тому числі й депортацію) українців для мобілізації до лав Збройних сил України.
Щобільше громадянин України, який перебуває за кордоном не більше трьох місяців може не ставати на військовий облік в українській дипустанові. А закордонні представництва України за кордоном (станом на серпень 2023 року) не уповноважені видавати повістки українським мігрантам.
Депортація в Україну чоловіків, що перебувають за кордоном: для чого насправді рахували українців у ЄС
Країни ЄС не планують і не проводять заходів щодо примусового повернення українських чоловіків призовного віку на територію України.
Поширені російськими дезінформаційними каналами дані про проведення обрахунку кількості українських біженців у низці країн ЄС, не мають жодного стосунку до нібито депортації призовників до України.
Наприкінці червня 2023 року Eurostat (статистична організація Європейської Комісії – ред.) дійсно рахував кількість українців, які отримали тимчасовий захист у країнах ЄС. Але це робили для розуміння загальної картини, а не для мобілізації, – наголошують у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки України.
Щобільше єврокомісар із внутрішніх справ Ілва Йогансон у червні 2023 року однозначно наголосила, що ЄС не висилатиме нікого до України проти їх волі.
Адже усі українці, які прибули у ЄС після початку повномасштабного вторгнення підпадають під дію Директиви про тимчасовий захист.
Натомість Державна прикордонна служба України офіційно може повертати в Україну з-за кордону лише військовозобов’язаних, які:
- незаконно перетнули державний кордон,
- не мають правових підстав для отримання статусу біженця за кордоном.
У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки України офіційно наголосили, що підставою для депортації українців за кордоном можуть стати лише:
- неоплачені штрафи,
- прострочена віза,
- недійсне запрошення,
- судимість, не вказана на момент видачі візи,
- порушення громадського порядку,
- незаконне перебування в країні.
Скільки українських біженців перебуває в ЄС влітку 2023 року: дані Eurostat
За офіційними даними Eurostat станом на 30 червня 2023 року майже 4,07 мільйона негромадян ЄС, які виїхали з України через російське вторгнення з 24 лютого 2022 року, мали статус тимчасового захисту в країнах ЄС.
Найбільше українців, які отримали тимчасовий захист у країнах ЄС, у червні 2023 року зафіксовано у:
- Німеччині – 1 133 420 осіб (28% від загальної кількості біженців),
- Польщі – 977 740 осіб (24% від загальної кількості біженців),
- Чехії – 349 140 осіб (9% від загальної кількості біженців).
Найбільше зростання кількості громадян України, які отримали тимчасовий захист у ЄС з травня 2023 року зафіксовано у:
- Німеччині (+ 21 830 осіб),
- Чехії (+9 050 осіб),
- Ірландії (+3 100 осіб).
У порівнянні з населенням кожної країни-члена ЄС, найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у червні 2023 року спостерігалася в
- Чехії (32,2 особи),
- Польщі (26,6),
- Естонії (25,8),
- Болгарії (24,9),
- Литві (24,7).
В середньому на рівні ЄС показник кількості отримувачів тимчасового захисту становив у червні 2023 року 9,1 на тисячу осіб населення.
Станом на 30 червня 2023 року громадяни України становили понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту у країнах ЄС, з яких:
- дорослі жінки – 46,6%,
- діти – 34,4%,
- дорослі чоловіки – 19,0%.
Зверніть увагу: Українцям пояснили як правильно користуватись банківськими картками за кордоном (ВІДЕО)
фото: колаж UAPL.INFO
