03.08.2022 ‣ Все про Польщу для українців

Окремі положення закону про допомогу українським біженцям у Польщі (“спецустава”) частково порушують права людини та не узгоджуються з діючими нормами законодавства ЄС. У чому саме на думку правників відомої правозахисної організації “спецустава” порушує права українців у Польщі?Вам це сподобається: Словник мігранта: найбільш уживані польські скороченняПредставники правозахисної організації Гельсінський Фонд з прав людини у Польщі (Helsińska Fundacja Praw Człowieka) провели аналіз положень так званої “спецустави”, якою у Польщі надано величезні преференції та переваги українським біженцям.Дві паралельні правові системи для українців у ПольщіНасамперед правозахисники звертають увагу на присутність у правовому полі фактично двох категорій громадян України, які законодавчо розмежовані виключно часом прибуття на територію Польщі:одні норми права застосовують до українців, які проживали у Польщі до початку повномасштабної війни в України,інша правова категорія – громадяни України, які через повномасштабне вторгнення російських військ прибули до Польщі з України після 24 лютого 2022 року.У цьому контексті правники зауважують, що фактично для єдиної категорії осіб – громадяни України у Польщі – існують дві паралельні правові системи, які регулюють їх права:спеціальний Закон Польщі (“спецустава”) від 12 березня 2022 року “Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї країни”,відповідні положення Закону Польщі від 13 червня 2003 року “Про надання захисту іноземцям на території Республіки Польща”, у стосунку громадян третіх країн, які проживали у Польщі до початку повномасштабної війни в Україні.Польські правозахисники твердять, що громадяни України, які підпадають під дію польської “спецустави” одночасно підпадають й під дію Рішення Ради Європейського Союзу про запровадження тимчасового захисту.Відповідно, цій категорії громадян України повинні бути гарантовані принаймні мінімальні права, визначені нормами законодавства ЄС, зокрема Директиви 2001/55 про тимчасовий захист.Правозахисники визнають, що в цілому обидві правові системи забезпечують базові права та потреби."Хоча в цілому обидві системи забезпечують право на проживання в Польщі та низку пов’язаних з цим прав, існує низка рішень, які суперечать положенням законодавства ЄС і потребують змін на законодавчому рівні", – твердить Мацей Новіцкі, президент Правління HFHR.Що саме вважають порушенням прав українських громадян/біженців представники Гельсінського Фонду з прав людини у Польщі?Обмеження прав на пересування та необґрунтоване позбавлення виплат у зв’язку з тимчасовим виїздом з Польщі.Правники Гельсінського Фонду з прав людини у Польщі твердять, що українським біженцям тривалий час не видавали документів, які б підтверджували законне перебування в Польщі та надавали право на пересування в межах ЄС.Проте зазначали, що такі документи розпочали видаватись у липні 2022 року.Очевидно йдеться про запровадження електронного документа Дія пл (Diia.pl) та його визнання країнами ЄС.Нагадаємо, про усі підводні камені та відеоінструкції з активації Дія пл (Diia.pl) для українських біженцівНаразі правники наголошують на тому, що польська влада мала б провести активну кампанію з інформування біженців про право на переміщення за межі Польщі та ЄС із використанням Дія пл (Diia.pl).Українці почали масово встановлювати Дія пл (Diia.pl) для подорожей у ЄС та в УкраїнуІншим необґрунтованим обмеженням польські правники вбачають норму втрати правового статусу тимчасового захисту та соціальних виплат українськими біженцями у випадку виїзду за межі Польщі на термін понад 1 місяць.На думку правників, це є невиправданим обмеженням права на свободу пересування і таким чином порушує законодавство ЄС.Питання щодо забезпечення житлом та соціальними виплатами Також правозахисники твердять, що ще однією проблемою стала відсутність обов’язкового забезпечення житлом громадян України та членів їх сімей.“Спецустава” передбачає, що польська влада лише може надавати житло українським втікачам від війни. У той час, як на думку правників, законодавство ЄС зобов’язує національні органи влади забезпечити доступ до належного житла протягом усього терміну дії тимчасового захисту – тобто до 4 березня 2023 року.Водночас правозахисники критикують і той факт, що грошова допомога, яка надається українським біженцям у Польщі на забезпечення проживання та харчування, охоплює лише 4 місяці.Правники Гельсінського Фонду з прав людини у Польщі вважають, що у переважній більшості випадків термін у 4 місяці менший за тривалість встановлених норм дії тимчасового захисту.На думку HFHR існують передумови того, що громадяни України, які не мають можливості оселитися в приватній квартирі або не мають фінансових можливостей, можуть незабаром взагалі залишитись без місця проживання.Представники правозахисного фонду звернулись до Комісара ЄС із внутрішніх справ із прохання провести аналіз положень “спецустави” та направити польській владі рекомендації щодо невідповідності законодавству ЄС щодо аспектів забезпечення тимчасового захисту.Читайте також, Оренда житла у Польщі – ціни ростуть: де і скільки доведеться заплатити за житло українським біженцям

Day: 3 Серпня, 2022

Скасування виплат, обмеження пересування, ненадання житла: чи дійсно “спецустава” обмежує права українських біженців

Страховка онлайн: не ризикуйте життям та майном, подорожуючи додому

Переказати гроші без комісій та зволікань: безкоштовні та швидкі перекази вже доступні українцям за кордоном

Польська зарплата на українську картку, безплатні перекази до України та відкриття картки онлайн: як оформити в Польщі

Протести на кордоні шкодять як Україні, так і Польщі: які перспективи розвитку українсько-польського бізнесу

Profil zaufany (довірений профіль) у Польщі для українців: відповіді на питання, що турбують багатьох у 2024 році

Різдвяні акції в Польщі розпочались: що зазвичай купують поляки на новорічних розпродажах