Які перспективи українсько-польського бізнесу в умовах військового протистояння України із Росією? Актуальна ситуація та прогнози економічних експертів.

Читайте також, Дія пл (Diia.pl) для українських біженців: усі підводні камені та відеоінструкції з активації

Мільйони українських біженців, тисячі волонтерів та безпрецедентна фінансова підтримка українських громадян в урядових та бізнесових колах Польщі – одна із граней перших п’яти місяців кривавої війни.

Війни екзистенційної не лише для України: будьмо відвертими – Кремль не бачить на карті Європи не лише українську державу, а й добрий десяток інших країн.

Зміст

ПОЛЬСЬКА ПІДТРИМКА УКРАЇНИ БЕЗПРЕЦЕДЕНТНА

Але навіть у цьому, здеформованому війною середовищі, бізнес швидко оговтавшись від первинного шоку, розпочав активно працювати на економічному фронті.

Хештеги “Тримаємо бізнес-фронт” все частіші гості в ефірах та у дописах тисяч українських підприємців, де позначають також і закордонних партнерів.

Польща для України стала не лише країною, що прихистила та опікується мільйонами українських біженців, чи донором фінансово-матеріальної допомоги. Сусідня держава де-факто стала союзником на всіх фронтах у протистоянні російському агресору.

Польща надає небачену підтримку Україні у всіх сферах, фото: Jakub Szymczuk

ЕКОНОМІЧНА СПІВПРАЦЯ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ПОЛЬЩЕЮ ПОСИЛЮЄТЬСЯ

У перший день червня за результатами українсько-польських міжурядових консультацій підписано Меморандум про створення спільної польсько-української комісії по налагодженню кооперації між підприємствами України та Польщі.

Українська сторона висловила подяку за вкрай важливе для української економіки тимчасове призупинення імпортних мит на весь український експорт до Європейського Союзу. Одночасно наголосивши на тому, що не планує вводити жодних обмежувальних заходів щодо імпорту з Польщі.

Більше того Україна зобов’язалася співпрацювати з польською стороною щодо зняття наявних обмежень на імпорт товарів з Польщі в Україну, у тому числі сільськогосподарської продукції.

Під час форуму Українсько-польського підприємництва, що проходив 22-24 червня у Варшаві, бізнес-омбудсмен України Роман Ващук повідомив про позитивний практичний результат українсько-польської співпраці – відновлення страхування експортного фінансування для України.

Йдеться про ухвалення польським урядом страхових гарантій, які надаватимуться державною Корпорацією страхування експортних кредитів (KUKE) Польщі.

Кредитний ліміт страхування ризиків у двосторонній торгівлі Польщі з Україною до кінця 2022 року становитиме пів мільярда злотих. У першу чергу таке страхування покриватиме контракти з постачання продукції критичного імпорту.

СПРОЩЕННЯ ДЛЯ БІЗНЕСУ НА КОРДОНІ

В Україні та Польщі дуже чітко розуміють, що ефективний розвиток та зростання українсько-польського бізнесу неможливі без ефективного функціонування пунктів пропуску на українсько-польській ділянці державного кордону.

З цією метою вже відкрито модернізований пункт пропуску “Краковець – Корчова”, де лише за 10 днів кількість смуг для вантажівок збільшено з 4 до 10, а у найближчих планах створення ще 5 додаткових смуг.

А пункт пропуску “Ягодин-Дорогуськ” фактично перепрофільовано під потреби українського бізнесу, адже із 27 червня він закритий для легкових авто – і тепер великовантажні автомобілі з українською та польською продукцією зможуть у рази швидше перетинати кордон.

Всі оновлення на кордоні – наслідки реалізації проекту “Відкритий кордон”, котрий започатковано в рамках домовленостей Президента України Володимира Зеленського та Президента Польщі Анджея Дуди.

УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ ВЕКТОР БІЗНЕСУ: 3-4 КВАРТАЛИ 2022

З початком війни все більше економічних експертів прогнозують стійке зростання кількості спільних українсько-польських бізнес-ініціатив, які будуть працювати у сфері експортно-імпортних операцій між обома країнами.

Українські вимушені мігранти відновлюють бізнес-активність у Польщі

Попри валютну нестабільність та розбалансованість логістичних ланок, величезна кількість українських мігрантів у Польщі, які мали власний бізнес в Україні, вже активно займається питаннями відновлення бізнес-діяльності у Польщі. Доволі значна частина українських бізнесменів-біженців цікавляться питаннями ведення бізнесу саме у транскордонному форматі.

На промисловому рівні, зокрема декларуються ініціативи, стосовно участі компаній із польськими інвестиціями у програмах релокації підприємств із зон інтенсивних бойових дій.

І наголошують на тому, що польський бізнес в Україні має зелене світло у тих нішах, які вивільнились внаслідок оголошення тотального торгівельного ембарго України проти Росії та Білорусі.

ШАНСИ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО БІЗНЕСУ: ПРОГНОЗИ ЕКСПЕРТІВ

ВІКТОР ГАЛЬЧИНСЬКИЙ: ЕКОНОМІЧНИЙ ЕКСПЕРТ

Транскордонний українсько-польський бізнес може відновитися економічно дуже швидко.

Це насамперед зумовлено ти, що з початком повномасштабної фази російсько-української війни економічні зв’язки обох країн зміцнилися в рази.

Цьому сприятиме “транспортний безвіз” – можливість українським перевізникам в’їжджати до ЄС без квот і дозволів, скасування Євросоюзом всіх мит на товари українського походження на рік та підвищена зацікавленість в українському ринку тієї частини польського бізнесу, яка до останнього часу не знала нічого про Україну та її можливості. А познайомилася з нашою країною завдяки інформації про війну та поставкам різноманітної гуманітарної допомоги.

Черги на кордонах стримують розвиток українсько-польського бізнесу

Водночас, стримуючим фактором у розвитку українсько-польських бізнес-відносин в нинішніх умовах є черги на кордонах та затримки в доставці вантажів, які істотно сповільнюють товарообіг та відбивають у польського бізнесу бажання працювати з Україною.

Черги на кордоні та регуляторні обмеження стримують розвиток транскордонного бізнесу, – Віктор Гальчинський

Також слід згадати про, спричинені воєнним станом, регуляторні обмеження на міжнародний рух коштів та товарів. А також власне бойові дії в Україні, які обмежують можливості страхування вантажів та відповідно заїзд іноземного негуманітарного транспорту в Україну.

Тому прогнозую, що транскордонні бізнес-відносини українського та польського бізнесу можуть значно пожвавитися після завершення війни перемогою України та вийти на пік у термін до року після нашої перемоги або й швидше.

ЯЦЕК ПЄХОТА – ПРЕЗИДЕНТ ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ГОСПОДАРЧОЇ ПАЛАТИ

Польсько-українська економічна співпраця останніх років це історія успіху.

У 2021 році було досягнуто рекордного обороту 12,5 млрд доларів США. Польща стала другим у світі торговим партнером України після Китаю.

Характерно, що збільшення обороту також означало систематичне скорочення дефіциту торговельного балансу України, що є позитивним знаком для конкурентоспроможності українських підприємців.

Агресія Росії ускладнює ведення бізнесу та торгівлі.

Однак дані свідчать: попри те, що польський експорт до України й скорочується, експорт України до Польщі, а точніше через Польщу – до країн Європейського Союзу – зростає.

В умовах війни, блокади чорноморських портів, значно зросла важливість Польщі як торговельного мосту для України у вільний світ.

Створення транспортної інфраструктури для майбутнього відновлення України

І це показує, що першим, перспективним напрямом польсько-українського економічного співробітництва є створення сучасної транспортної інфраструктури. Без неї торгівлі неможлива в цілому, а також буде важко надавати підтримку у відновленні України.

**Українсько-польський бізнес у перспективі має “з’єднати” Балтійське та Чорне море, – Яцек Пєхота**

У цьому контексті маю на увазі як залізничну, так і автомобільну інфраструктуру, а також та створення умови для інтермодальних перевезень. У перспективі ми повинні поєднати Балтійське море з Чорним морем.

Другий напрямок – сільське господарство.

Прекрасні природні умови, які має українське сільське господарство, вимагають технологічної та комерційної підтримки. Для того, щоб агропродовольчі товари забезпечували більшу додану вартість для виробників.

Я передбачаю створення польсько-українських спільних підприємств (joint ventures), які будуть займатись поставками найпопулярніших товарів: дешевші продукти масового виробництва і споживання, а також й якісніші та дорожчі екологічні товари.

Третій напрямок співробітництва має включати інноваційний сектор

У широкому розумінні ICT (інформаційні-комунікаційні технології), різнопрофільні стартапи, креативні індустрії. В обох країнах ми маємо чудові молоді кадри, які насправді можуть це зробити.

Четвертий напрямок – енергетичне співробітництво

Важливість цього напрямку зросла після запровадження санкцій щодо російських вуглеводнів. Як сусідні країни ми маємо особливе взаємозобов’язання у справі забезпечення енергетичної солідарності, допомоги у кризових ситуаціях, спільних інвестиціях, особливо у сфері відновлюваних джерел енергії.

Обмін досвідом у сфері оборони – також дуже перспективний напрямок

Російська агресія показала, що нам є що запропонувати один одному в галузі оборонної промисловості. Необхідно поєднати досвід Збройних сил України та надану країнами НАТО, зокрема Польщею, військову допомогу.

Це може стати передумовою для спільної розробки Польщею та Україною великої кількості нових видів військової техніки та військового оснащення. Те, що сталося 24 лютого 2022 ще раз підтверджує римський крилатий вислів “Хочеш миру – готуйся до війни”.

ВІКТОР КАРПІНЕЦЬ – ДИРЕКТОР ЦЕНТРУ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО БІЗНЕСУ

Від початку вторгнення РФ в Україну ситуація в економіці країни та взаємовідносинах бізнесу змінилась.

З однієї сторони ми бачимо потужну підтримку від Польщі і це надзвичайно для нас приємно і відчутно. З іншої бачимо, що не всі компанії, виробники, експортери та імпортери можуть виконати умови по діючих контрактах з покупцями чи продавцями.

Очевидно, що причиною того є слабка і дорога логістика, військові дії на територіях де знаходяться виробництва та певні обмеження зі сторони держави.

Триває релокація українських підприємств на Захід України та у Польщу

Оскільки більшість виробників релокують свій бізнес на Захід України та Польщу, вони відповідно обирають банки з іноземним капіталом. І тут часто обирають Кредобанк якому довіряють як надійному партнеру, котрий входить в групу PKO Bank Polski.

Бачимо значний інтерес зі сторони клієнтів до відкриття рахунків та отримання інших послуг для фізичних осіб та бізнесу в українському та польському банку, а також до попиту на фінансування контрактів експортерів та імпортерів.

*Компанії, що релокують бізнес, обирають банки із європейським капіталом, – Віктор Карпінець*

Аналізуючи обсяги переказів між Польщею та Україною котрі проходять через Кредобанк, бачимо що в період з березня ( exp – 17.8 млн $, imp – 17.6 млн $) по травень (exp – 32.6 млн $, imp – 50.6 млн $) імпортери та експортери почали відновлювати свою роботу.

Безумовно, обмеження НБУ для імпортерів лише товарів вказаних в Переліку товарів критичного імпорту не дають змогу працювати багатьом імпортерам. Експорт зараз майже в два рази менший за імпорт в порівнянні з обсягами, котрі були в часи до війни.

Звичайно, що зі сторони керівництва держави та обласних районних адміністрацій можна побачити нові рішення, котрі приймаються з метою покращення логістики через кордон Краківець-Корчова, але також було б добре мати рішення котрі дозволять Європейським партерам – покупцям чи продавцям гарантувати розрахунки та доставку товарів з України та в Україну в терміни зазначені в контрактах.

Адже надання можливості працювати компаніям імпортерам на повну в тих регіонах де не ведуться військові дії, це реальне джерело наповнення бюджету та заробітні плати людей.

Банкам необхідно шукати фінансові рішення для підтримки експортерів, гарантій в розрахунках з іноземними партнерами та фінансування для релокації бізнесу.

Однією з пропозицій від Кредобанку планується послуга “Кредит експортера”, яка дасть можливість отримати коротке фінансування на поповнення обігових коштів під страхування ЕКА. Також планована послуга дозволить своєчасно розраховуватися з постачальниками сировини та продукції.

Зростання українсько-польського бізнесу неминуче

Зруйнована економіка та втрата мільярдів доларів промислового потенціалу України, блокада портів на Чорному морі, провокування продовольчої кризи у світі, газові ультиматуми, відвертий економічний та політичний шантаж партнерів України – і це далеко не повний перелік злочинів Росії проти майбутнього.